Ракетні обстріли енергетичної інфраструктури України
Від початку війни проти України Росія неодноразово заявляла, що завдає ударів високоточною зброєю виключно по військових об'єктах. Але в реальності жертвами бомбардувань стають сотні цивільних осіб, як це було, наприклад, унаслідок ракетних ударів по центру Вінниці або по вокзалу в Краматорську. Ці удари по невійськових цілях свідчать, що ракети або "не слідували заздалегідь запрограмованій траєкторії польоту, або наведення на ціль здійснювали на основі недостовірних розвідданих, або, зрештою, знищення мирного населення і було істинною метою Кремля", зазначено в розслідуванні, опублікованому 24 жовтня журналістами-розслідувачами The Insider, Bellingcat і Der Spiegel. Пише Deutsche Welle /джерело/
Розслідування "Убийцы на удаленке" Insider спільно з Belingcat та Der Spiegel /theins.ru/ /unian.net/
Ракетні обстріли нафтопереробної інфраструктури України
На початку повномасштабного вторгення ворог намагався знищити нафтопереробну галузь для зменьшення наявності палива, як для війсьоквих, так і цивільних. Це очевидний крок, так як нафтопероробна галузь через технологічні особливовості дуже уразлива без прикриття ПВО. Наслідками обстрілів стали десятки зруйнованих нафтопереробних підприєвств, включно з таким гігантом, як Кременчуцький НПЗ.
Ракетний обстріл НПЗ, м.Лисичанськ, 17.04.22
Ракетний обстріл НПЗ, м.Кременчуг, 07.05.22
К літку 2022 Україна підійшла близкько до межі паливної кризи для цивільного сектору. Кількість автозаправних станцій, в яких можна було знайти паливо в великому місті в центрі, півдні або сході країни можна було перелічити на пальцях рук. Черги, талони, квоти по 10л та 20л на одне авто, заборона наповнення каністр, чорний ринок палива.
Стабілізація ситуації та налагодження нових логістичних шляхів з нафтопереробних заводів Європи зайняли місяці, але все ж таки дали можливість не зупинитися економіці повністю. І під кінець літа 2022 року ситуація нормалізувалась, на скільки можливо використати слово - нормальність.
Ракетні обстріли електроенергетичної інфраструктури України
Після знищення або частково виведення з ладу нафтопереробних баз напротязі першого півроку ворогу так і не вдалося знекровити всю транспортну галузь, яка пройшла пік нестачі палива напочатку літа 2022 року. Тому через деякий час ворог вдався до нової хвилі атак і з жовтня 2022 почав знищення енергетичної інфраструктори (високовольтних підстанцій та частково генераторів електроенергії).
З цього часу в українській мові чітко зафіксувався термін – блекаут (blackout – аварія в енергосистемі).
Розташовані по всій країні електростанції (генератори) завжди синхронізуються між собою. Це довгий процес балансування системи, який 24/7 забезпечують наші енергетики. Система при цьому стійка - тобто зберігає синхронізм між електростанціями і повертається до закладеного режиму після різного роду збурень (день-ніч, робочі цикли, вихідні).
Станом на 2022 рік енергосистема України складалася з:
Приблизно 60% - виробляла на той час атомна енергетика АЕС (Рівненська АЕС, Хмельницька АЕС, Південноукраїнська АЕС та Запорізька АЕС (окупована з березня 2022)
Приблизно 30% - виробляли тепло-електростанції ТЕС
Приблизно 10% - виробляла гідроенергетика ГЕС
В енергетичній ланці основний виробник потужності це АЕС 60%, а ТЕС 30% і ГЕС 10% виконує роль швидкого рятівника, котрий покриває пікі споживання в пікові години і вікдлючається за потреби.
Систематичні цілеспрямовані ракетні обстріли з руйнацією важливих зв'язків системи електроживлення (спочатку саме трансформаторних підстанцій) викликали велике збурення, яке призводило до розсинхронізації мерtжі, втрати спроможності вивозити навантаження та врешті решт - повного відключення цілих міст.
Придніпровська ТЕС після ракетної атак и, жовтень 2022
Трансформаторна підстанція після ракетної атаки, листопад 2022
Трансформаторна підстанція після ракетної атаки, листопад 2022
Зруйноване машинне відділення на ТЕЦ, жовтень 2022
В один з найтяжчих обстрілів 23.11.22 до вимушеної зупинки та переведення в аварійний режим вдалися на трьох атомних електростанціях, через що енергосистема вцілому просіла до 15-20 відсотків від номінальної потужності. При цьому по більшій частині країни було відсутнє не тільки енергоживлення по всім будинкам, вулиція, дорогам і т.д., а й всі супутні речі, такі як:
-
будь-який кабельний інтернет,
-
стільниковий звязок,
-
радіомовлення в ефірах SW та FM,
-
ефірне цифрове телебачення,
-
водопостачання.
В містах-мільонниках ставався інформаційний штиль в кращих традиціях голівудських фільмів про судний день. Коли повністю відстуня була будь-яка інформація про те, що коїться. Нащастя це тривало відносно недовго і стараннями українських героїв-енергетиків систему перезапустили майже з нуля, синхронізуючі ланку за ланкою, перерозподіляючи потужності та імпортуючи електроенергію з Європи.
Карта освітлення к раїн Східної Європи 23.11.22
Інтернет трафік в Україні на 23.11.22 Дані netblocks.org
Повна тиша в громадському радіоефірі FM/AM діапазонів в мегаполісі 23.11.22
Обсяг втрат енергоструктур України за рік війни
Маятник загрози відключень та знеструмлення на довгий період висів над будь-яким містом по результатам кожного нового обстрілу.
Якщо в період 2022-2023 років ворог зосередив зусилля на обстрілах електротранспортної системи і лише частково генеруючої, то в 2024 він вже з більшою силою бив по електрогенеруючій інфраструктурі.
Ракетний обстріл Дніпровської ГЕС, 22.03.2024
Трипільська ТЕС після ракеткного обстрілу, 11.04.2024
Життя в блекаут
Умови постійного знеструмлення в країні стали викликом для її населення та особливо – для енергозалежних підприємств. Незважаючи на великі труднощі, життя та бізнес продовжували існувати та функціонувати на плаву. Громадяни та підприємства, не дивлячись на постійний відсутній доступ до електроенергії, демонстрували неймовірну стійкість та творчість в облаштуванні власної енергонезалежності.
Люди активно використовували альтернативні джерела енергії, намагаючись забезпечити себе необхідним електропостачанням. Бізнес-сектор також виявляв інноваційні підходи, щоб утримати свою діяльність в обставинах, коли робота традиційних мереж стає неможливою.
Цей період вимагав великої витримки та креативного мислення, проте життя та економіка країни із постійним дефіцитом електроенергії продовжували своє існування, підкреслюючи надзвичайну силу людського духу та підприємливість.
Асортимент кращих передноворічних подарунків на теренах України наприкінці 2022р.
Життя в багатоповерхівках перетворилось на низку випробувань, пов'язану з відсутністю енергоживлення ліфітів, насосів підкачки, освітлення і т.д.
Коробочка нагальної потреби в ліфті багатоповерхівки на час блекауту
Жах українців в перші тижні блекауту опинитися в суцільний темряві в великих містах дуже скоро перетворився на просто ще одну з буденних проблем
І якщо приватний сектор досить швидко міг вирішувати енергетичні проблеми, то громадський сектор та великий бізнес, який потребував специфічного обладнання, специфічних потужних генераторів опинився в більш скрутному становищі.
Операція в Київському Інституті серця під час блекауту, листопад 2022
Енергонезалежність та перспективи
Якщо винести за лапки найкращий захист від воєнних повітряних загроз для країни, а це безперечно – ППО, то слід виділити один великий фактор майбутньої енергетичної обороноздатності – диверсифікація всієї енергетичної системи на всіх можливих рівнях. Від сфери енергогенерації, то сфери енерго розподіленн. Від великих державних підприємств до максимального залучення меньших приватних, котрі можуть виробляти енергію та продавати її в мережу. Країна повинна мати не тільки різні джерела, різні системи транспорту та розподілу, що дає можливість швидко переключатися з одного джерела на інше. Зменьшувати свої залежності від імпорту , проте мати налагоджені шляхи для цього в разі потреби.
Енергетичні качелі в траснпортній сфері в 2022 році
Розвиток біоенергетики
Українська газотранспортна система (ГТС) є однією з найбільших у світі та найбільшою в Європі. Десятиріччя вона обслуговувала транспортування московського газу в Європу та менший відсоток для власних потреб. Тепер же можна цю систему використати для транспортування не тільки газу власного видобування, а й перспективного біометану.
Українська газотранспортна система (ГТС)
Біометан - це вид відновлювального газу, який утворюється при природних процесах розкладання органічних матеріалів, таких як рослинні залишки, їжа, або навіть тваринний навіг. Цей газ є чистим та екологічно безпечним видом палива, оскільки його спалення видає лише вуглекислий газ та воду, не викидаючи інших шкідливих речовин.
Процес виробництва біометану зазвичай включає в себе біологічний процес метанізації, де мікроорганізми розкладають органічні матеріали під відсутністю кисню, що призводить до утворення метану. Біометан може бути використаний як енергетичне паливо для опалення, виробництва електроенергії або як транспортне паливо для автомобілів, що працюють на природному газі.
Біоенергетика - це та недооцінена галузь, яка роками відходила на останні плани через величезна нафто-газове лобі в уряді. А насправді, ця галузь має величезний потенціал саме у нас через велику кількість біомаси, як вторинного продукту сільського господарства.
Структура розвитку біоенергетики в Україні /uabio.org/
Основна тези, які вже сьогодні треба виносити на розгляд:
-
Стимулювання виробництва теплової енергії з відновлюваних джерел.
-
Створення прозорого та конкурентного ринку твердого біопалива
-
Запровадження ринкового механізму регулювання сфери теплопостачання.
-
Причорноморський басейн: Причорноморський басейн знаходиться в південній частині України
З урахуванням нашого аграрного потенціалу для виробництва експорт біометану може стати однією з експортних галузей України в Європу. Це особливо актуально на тлі "Зеленої програми ЄС", яка передбачає до 2050 року поступовий відмов від використання копалинного виду палива.
Карта-схема залежів літію в Україні
Газові джерела України
Українська земля має значні запаси природного газу, які переважно знаходяться на північному сході країни. За даними Держгеонадра, в країні є доведені запаси природного газу приблизно 1,1 трильйони кубометрів, а також потенційні родовища, які ще не досліджені більш сучасними технологіями.
Ось деякі з основних газовидобувних регіонів в Україні:
-
Донецький басейн: Донецький басейн, також відомий як Донецький краї, знаходиться на сході України і є найважливішим вугільним та газовидобувним регіоном країни. В басейні міститься більшість доведених запасів природного газу в Україні, і тут знаходяться найбільші газові родовища країни, включаючи родовища Слов'янськ та Краснолиманське.
-
Дніпро-Донецький басейн: Дніпро-Донецький басейн є ще одним важливим газовидобувним регіоном в Україні. Цей басейн знаходиться в центральній та східній частині країни і охоплює більшу частину Дніпровської зони. Тут розташовані такі газові родовища, як Шебелинське, Великобурлуцьке та Чутівське.
-
Прикарпатський прогин: Прикарпатський прогин знаходиться в західній частині України, на кордоні з Румунією. Цей регіон відомий своїми нафтовими і газовими ресурсами, а також має потенціал для дослідження додаткових запасів газу.
-
Причорноморський басейн: Причорноморський басейн знаходиться в південній частині України
Карта розвіданого газового потенціалу України /geoinform/
Але все ж таки, незважаючи на анексію значних територій та війну Україна спромоглась зберегти свої об'єми видобутку газу. Цей факт дозволяє вийти тепер на самозабезпечення, що і сталося в 2023 році. Звісно це сталося зокрема й через декілька етапів різкого скорочення споживання через економічну кризу 2008-2009 рр, війну та окупаціу Криму з промисловою частиною Донбасу з 2014 року, і останнє скорочення споживання, яке "дозволяє" вийти на забезпечення власних потреби — це широкомасштабне вторгнення, яке зруйнувало великі промислові підприємства такі як Азовсталь, Авдіївський коксохім та інші + різке скорочення населення призвело до того, що потреба України в природному газі зафіксувались на позначці меншій у понад ніж 3 рази (18-19.5 млрд зараз до 70 млрд у 2000-их).
Проте можна побачити і такі позитивні моменти:
-
Частка скорочення споживання є не тільки через зменшення потреб промисловості та скорочення населення, але й через ряд програм енергоефективності, які впроваджувались так чи інакше
-
Доля приватних компаній на ринку природного газу зросла з 0.5 млрд м3 до 4-5 млрд., це є важливим (але недостатнім ще) показником дерегуляції газового ринку.
-
Навіть за час вторгнення у 2023 році вдалось збільшити (https://www.naftogaz.com/news/we-are-better-prepared-for-winter-than-last-year) видобуток газу на 8%. Цей відсоток власне й переважив власну спроможність над попитом вперше в історії.
Видобуток та споживання газу в Україні 2000-2022
Війна остаточньо розв'язала політичну проблему стримування розвитку власного видобутку газу. Що всі роки незалежності задавлювалось російськими лобі.
Україні потрібні широкомасштабні інвестиції і перш за все технологічні для видобутку цього потенціалу в наступні десятеліття, доки людство не зробило крок в епоху термоядерної енергетику.
Літій - нова нафта України
Літій є надзвичайно цінним матеріалом у сучасному світі, особливо через його широке використання в виробництві акумуляторів для електромобілів, портативної електроніки та інших пристроїв. Цей метал стає "новою нафтою" через його ключову роль у глобальному переході до відновлюваної енергетики та електрифікації транспорту.
Україна вважається однією з країн Європи з найбільшими запасами літію. За даними різних джерел, оцінки запасів літію в Україні коливаються, але деякі звіти вказують на те, що країна може займати друге місце в Європі після Сербії за обсягами цих ресурсів.
Оскільки попит на літій зростає у всьому світі, Україна може відігравати важливу роль у глобальному ланцюжку постачання цього металу, котрий сьогодні дає можливість зберігати ту саму енергію. Проте для повної реалізації потенціалу цих ресурсів необхідні інвестиції в розвідку, видобуток та переробку літієвих руд.
Майбутнє для енергетичного сектору України = Децентралізація + Диверсифікація
Енергетична безпека
Нищівні обстріли енергетичної інфраструктури України ракетною зброєю ставлять під питання виживання населення в містах. Вони створюють виклики перед енергетичною галуззю та менеджментом окремих ланок енергетичної безпеки, з якими не стикалася жодна країна Європи в сучасній історії.